Позначення для країни, яка не належить до наведених нижче країн:
Для в’їзду до Німеччини із третіх країн потрібна віза.
Також:
процедура встановлення еквівалентності освіти,
установлення еквівалентності освіти,
перевірка еквівалентності освіти
Під час процедури визнання уповноважений орган у Німеччині перевіряє іноземну професійну кваліфікацію. Уповноважений орган перевіряє: Чи еквівалентна професійна кваліфікація німецькій еталонній професії?
Для процедури визнання уповноваженому органу потрібні атестати та інші документи, що містять інформацію про зміст і тривалість освіти, у рамках якої було отримано професійну кваліфікацію. При цьому важливими також є свідоцтва та інші документи, які підтверджують професійний досвід.
Німецька: zuständige Stelle
Процедуру визнання реалізує уповноважений орган. У якості уповноваженого органу може виступати, наприклад, орган влади, відомство або палата. Дізнатися, який орган відповідає за визнання, можна за допомогою системи пошуку пропозицій із визнання.
Також: директива про визнання професійних кваліфікацій, директива про визнання кваліфікацій
Директива ЄС про визнання професійних кваліфікацій офіційно називається: Директива 2005/36/ЄС Європейського Парламенту та Європейської Ради від 7 вересня 2005 р. про визнання професійних кваліфікацій. Директива регулює визнання професійних кваліфікацій між країнами Європейського союзу (ЄС) для регламентованих професій.
Нижче наведено найважливіші правила.
Ця директива набула чинності 15 жовтня 2005 року та реформована за допомогою Директиви 2013/55/ЄС.
Професійна кваліфікація — це кваліфікація, яка підтверджується документом про освіту або свідоцтвом про кваліфікацію. Вона чітко визначає професію. Професійна кваліфікація також може бути підтверджена професійним досвідом, отриманим у Німеччині або за кордоном.
Професійна кваліфікація — це, наприклад, свідоцтво про професійну підготовку, свідоцтво про підвищення кваліфікації, апробація або дозвіл на роботу за професією чи дозвіл на використання найменування професії.
Для професійних кваліфікацій, отриманих за кордоном, існує процедура визнання. Перевіряється еквівалентність професійної кваліфікації. Процедура визнання для дипломів про вищу освіту застосовується тільки для документів про закінчення вузів для регламентованих професій. Наприклад, для лікарів або стоматологів. Для дипломів про вищу освіту для не регламентованих професій не застосовується процедура визнання. Для цих дипломів про вищу освіту здійснюється оцінка атестата. Наприклад, для геологів і фізиків.
Для регламентованих професій існують законодавчі положення. До цих професій належать, наприклад, медики, архітектори та вчителі.
Людям із регламентованою професією необхідно отримати визнання їхньої іноземної професійної кваліфікації. Лише потім вони зможуть працювати за цією професією в Німеччині. Система пошуку пропозицій із визнання допоможе знайти регламентовані професії.
Також:
рішення про еквівалентність освіти,
рішення про еквівалентність,
рішення про встановлення еквівалентності освіти,
офіційний документ про визнання
Рішення про визнання — це документ уповноваженого органу, виданий на основі заявки на визнання. Він містить результат процедури визнання. Рішення про визнання має юридичну чинність.
У разі повного визнання дозвіл на роботу може бути пов’язаний із рішенням про визнання. Наприклад, це може бути апробація або дозвіл на роботу за професією, дозвіл на використання найменування професії або свідоцтво про державне визнання.
Також: еталонна кваліфікація
Еталонна професія — це німецька професійна кваліфікація. Під час процедури визнання уповноважений орган порівнює вашу іноземну професійну кваліфікацію з німецькою еталонною професією.
Під час процедури визнання уповноважений орган перевіряє: наявність суттєвих відмінностей між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією. Наприклад, із точки зору тривалості навчання, отриманих знань і вмінь, а також набутих навичок.
Для людей, які не отримують повного визнання, ці відмінності вказуються в рішенні про визнання. Ці відмінності називаються суттєвими.
Також:
визнання професійної кваліфікації,
свідоцтво про еквівалентність освіти,
еквівалентність
Тут визнання означає: іноземна професійна кваліфікація юридично еквівалентна німецькій професійній кваліфікації. Це означає: Іноземна професійна кваліфікація визнана в Німеччині. Еквівалентність застосовується до конкретної німецької еталонної професії.
Розрізняють вказані нижче види визнання.
Повне визнання
Іноземна професійна кваліфікація юридично еквівалентна німецькій еталонній професії.
Часткове визнання
Іноземна професійна кваліфікація еквівалентна німецькій еталонній професії лише частково. Причина: Виявлено суттєві відмінності між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою професійною кваліфікацією.
У цьому випадку існує 2 способи все-таки отримати повне визнання.
Визнання не отримано
Іноземна професійна кваліфікація не еквівалентна німецькій еталонній професії. Причина: Різниця між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією є занадто великою.
Для отримання визнання необхідно подати заявку. Потім розпочинається процедура визнання.
За допомогою компенсаційного навчального заходу люди з регламентованою професією можуть визначити суттєві відмінності між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією.
При цьому ці люди набувають навичок, яких їм не вистачало для визнання іноземної професійної кваліфікації, або складають іспит на професійну придатність чи проходять перевірку теоретичних знань. Після успішної участі ці люди все рівно отримують повне визнання своєї іноземної професійної кваліфікації.
Існують різні компенсаційні навчальні заходи. Правове регулювання залежить від професії та національності. Компенсаційним навчальним заходом може бути, наприклад, адаптаційний курс, іспит на професійну придатність або перевірка теоретичних знань. Якщо ви приїхали із третьої країни, необхідно пройти перевірку теоретичних знань, наприклад, у сфері медичних професій.
Закон про визначення професійної кваліфікації є важливою частиною законів про визнання. BQFG існує в Німеччині на федеральному рівні та в 16 федеральних землях. У статті 1 законів про визнання завжди йдеться про визнання професійних кваліфікацій. Вона регулює процедуру визнання.
Також: кваліфікація майстра
Майстер — це назва для німецького свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Майстри проходять професійну підготовку для виконання конкретних завдань. Наприклад, ви дізнаєтесь, як керувати компанією. Є майстри в різних сферах. Наприклад, у ремеслах, у промисловості та в сільському господарстві.
Існують можливості підвищення кваліфікації до звання майстра для різних професій. Як правило, підвищення кваліфікації для отримання звання майстра ґрунтується на вже пройденому професійному навчанні.
Ці курси підвищення кваліфікації також доступні для людей, які не мають професійної підготовки, але мають професійний досвід. Ці курси підвищення кваліфікації також доступні для людей, які мають диплом про вищу освіту. Участь у підвищення кваліфікації залежить від правових вимог, які застосовуються до відповідної професії.
У ремеслі, що підлягає ліцензуванню, тільки людина із кваліфікацією майстра може керувати бізнесом і навчати стажерів.
Професія, отримана в рамках регламентованого професійного навчання. Існує 2 види професій, які потребують спеціальної підготовки:
Також: заявка на визнання
Заявка на визнання зазвичай є формуляром. Він дає людям змогу подати заявку на визнання своєї іноземної професійної кваліфікації.
Заявка на визнання разом із необхідними документами надсилається до уповноваженого органу. Можна також подати заявку особисто. Формуляр заявки на визнання можна завантажити на сайті уповноваженого органу.
У деяких випадках на сайті немає заявки на визнання для завантаження. Тому заявку можна подати у вільній формі. Для цього необхідно написати лист до уповноваженого органу. У листі потрібно клопотати про проведення процедури визнання. Уповноважений орган повідомить, як це відбуватиметься.
Люди з медичною професією піклуються про здоров’я людей або тварин.
Для всіх медичних професій законодавство вимагає наявність апробації, дозволу на роботу за професією або дозволу на використання найменування професії. Наприклад, це стосується лікарів, стоматологів і медсестер.
Тут наведено огляд усіх медичних професій:
Допуск до професії — це дозвіл уповноваженого офіційного органу на роботу за професією. Або дозвіл від уповноваженого офіційного органу на використання певного найменування професії.
Заявку на отримання допуску до професії необхідно подати в уповноважений орган. Людина може працювати за професією тільки за наявності допуску до професії!
Допуск до професії — це, наприклад, апробація або дозвіл на роботу за професією для лікарів. Або використання найменування професії для медсестри. Допуск до професії також може бути записом у реєстрі ремісничих підприємств для професій у ремеслах, що потребують допуску. Тільки після цього дозволяється називати себе майстром будь-якого ремесла та відкривати власне ремісниче підприємство.
В уповноваженому органі можна дізнатися, чи потрібен вам допуск для роботи за вашою професією.
Також: професійний орган, професійне представництво
Адміністративна установа для людей із тією самою або схожою професією. Існують різні палати. Наприклад, Реміснича палата, Медична асоціація та Торгово-промислова палата (IHK).
Палата несе відповідальність за виконання державних завдань і турбується про інтереси членів. Палата виконує різні завдання. Наприклад, вона визначає зміст навчання, установлю правила проведення іспитів і видає допуски до роботи за професією. Палата може бути уповноваженим органом для визнання професійної кваліфікації.
Середній спеціальний навчальний заклад є одним із видів професійної школи. Тут людина, яка має завершену професійну освіту та досвід роботи за професією, може продовжити освіту або підвищити кваліфікацію. Продовжити освіту можна в умовах повного чи неповного робочого дня. Середні спеціальні навчальні заклади пропонують вказані нижче можливості для продовження освіти або підвищення кваліфікації.
Робота середніх спеціальних навчальних закладів регламентується лише на рівні федеральних земель.
Займайтеся тренуванням і вдосконаленням власних навичок і знань після завершення професійного навчання. Існують вказані нижче форми продовження освіти.
Продовження професійної освіти передбачає курси з поглиблення та розширення професійних знань. Навчання під час продовження професійної освіти здійснюється за формальними, неформальними та неформалізованими методиками.
Поняття «підвищення кваліфікації» та «продовження освіти» в контексті професійного навчання сьогодні часто використовуються як синоніми. На практиці розрізняють декілька варіантів продовження професійної освіти.
Можливо, після завершення курсів із продовження освіти необхідно буде скласти іспити. Після завершення курсів із продовження освіти, як правило, видається посвідчення про участь або складання іспиту. Ці посвідчення називаються, наприклад, свідоцтвом про проходження курсів, сертифікатом або атестатом.
Ці посвідчення можуть допомогти під час проходження процедури визнання. Адже в такий спосіб часто можна компенсувати суттєві відмінності між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією.
Система пошуку пропозицій із визнання — це спеціальний інструмент на сайті www.anerkennung-in-deutschland.de для пошуку інформації про визнання. Вона полегшує людям пошук інформації на цьому сайті. Наприклад, тут надається інформація про уповноважений орган, про особливості професії, витрати на процедуру визнання та необхідні документи.
Також: продовження професійної освіти, підвищення кваліфікації для професійного зростання
Мета підвищення кваліфікації полягає в підтримці або розширенні знань і навичок, здобутих під час професійного навчання. Це дає змогу розвиватися в рамках своєї професійної кваліфікації. А також удосконалювати кар’єрні здібності на ринку праці.
У Німеччині також існують курси підвищення кваліфікації для людей без професійної освіти. Однак, як правило, ці люди повинні мати професійний досвід.
Підвищення професійної кваліфікації регламентується згідно із Законом про професійну освіту (BBiG) або Ремісничим кодексом. Розрізняють підвищення кваліфікації (наприклад, курси підвищення кваліфікації), перепідготовку й адаптаційне підвищення кваліфікації. Наприкінці навчання також необхідно скласти іспит. Якщо іспит складено успішно, видається свідоцтво про підвищення кваліфікації.
У Німеччині існують професії з додатковими кваліфікаційними позначеннями. Наприклад, «визнаний державою» (staatlich anerkannt) або «атестований державою» (staatlich geprüft). Таке кваліфікаційне позначення може бути частиною найменування отриманого диплома про професійну освіту або певного підвищення кваліфікації. Наприклад, «визнаний державою соціальний педагог» або «атестований державою інженер-економіст». Ці позначення захищені законодавством. Тільки люди, які отримали цей ступінь, можуть себе так називати.
Позначення «визнаний державою» не варто прирівнювати до поняття «визнання» в контексті іноземних професійних кваліфікацій!
Для осіб із не регламентованими професіями корекційний кваліфікаційний захід дає змогу компенсувати суттєві відмінності між вашою іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією. Потім ви все рівно можете отримати повне визнання вашої іноземної професійної кваліфікації. Однак для цього вони повинні спочатку подати додаткову заявку до уповноваженого органу.
Також: використання найменування професії
Найменування професії — це назва професії. У деяких професіях найменування професії дозволяється використовувати лише в тому випадку, якщо ви отримали від державного органу відповідний дозвіл на використання цього найменування професії. Це стосується, наприклад, інженерів, фізіотерапевтів і багатьох медичних професій.
Також:
уповноважений перекладач;
перекладач, який дав присягу;
присяжний перекладач.
Перекладачі роблять переклади з однієї мови на іншу. Інколи переклад офіційних документів потребує підтвердження правильності перекладу. У цьому випадку на документ ставлять офіційну позначку та підпис. Таке підтвердження в Німеччині дозволяється оформляти лише уповноваженим перекладачам. Дозвіл на це їм видає суд. У Німеччині такі перекладачі називаються по-різному. Можливі назви:
Разом із заявкою на визнання зазвичай необхідно подавати документи, які мають бути перекладені. Список перекладачів у Німеччині доступний онлайн у базі даних усних і письмових перекладачів управління юстиції федеральної землі.
Іноді уповноважені органи не приймають переклади, виконані офіційно призначеним перекладачем за кордоном! Тому до виконання перекладу необхідно отримати відповідь від уповноваженого органу на запитання: чи можу я доручити переклад моїх документів перекладачу в моїй рідній країні? Посольства Німеччини в інших країнах надають контактну інформацію офіційно призначених або уповноважених перекладачів за кордоном.
База даних усних і письмових перекладачів
посольств Німеччини в інших країнах
Свобода надання послуг означає, що люди, які самостійно пропонують послуги в одній країні Європейського Союзу (ЄС), також можуть пропонувати їх у будь-якій іншій країні ЄС. Однак це стосується лише самозайнятих осіб. Це комерційна, реміснича або позаштатна діяльність, яка пропонується іншим. Свобода надання послуг поширюється лише на тимчасову та разову діяльність. це не постійний варіант, і він не поширюється на найманих працівників. Це регулюється свободою економічної діяльності.
Тільки для регламентованих професій, як-от лікар, про цю діяльність необхідно завчасно повідомити в письмовій формі уповноважений орган у Німеччині.
Будь-хто, хто хоче працювати в Німеччині не за наймом на постійній основі, повинен отримати визнання професійної кваліфікації в Німеччині. Це стосується також заявників.
Багато професій належать до так званих вільних професій. Так називаються професії, які згідно із законодавством передбачають володіння спеціальною кваліфікацією або пов’язані з науковою або художньою творчістю. До осіб вільних професій належать, наприклад, лікарі, адвокати, податкові консультанти, архітектори, журналісти та психотерапевти.
Особи вільних професій пропонують споживачам свої послуги чи витвори за гроші. Зазвичай, вони працюють самостійно, в умовах самозайнятості. Це означає: У них немає роботодавця.
Вільні професії — не є видом підприємницької діяльності. Для багатьох вільних професій потрібне визнання іноземної професійної кваліфікації.
У ремісничому виробництві зайняті переважно особи, які працюють за ремісничими професіями. Існує близько 130 ремісничих професій. До них належать, наприклад, професії пекаря, перукаря, годинникаря, електротехніка чи фотографа.
Професійне навчання для здобуття ремісничої професії завершується через 3-3,5 роки складанням іспиту на звання підмайстра. Після цього можна пройти підвищення кваліфікації для отримання звання майстер-ремісник.
Особи, які мають ремісничу професію, можуть працювати самостійно. Це означає: вони мають право відкрити власне ремісниче підприємство.
Для роботи за професією з офіційним ліцензуванням необхідно мати звання майстер-ремісник. Це стосується також еквівалентної іноземної професійної кваліфікації (процедура визнання). Крім цього, заздалегідь необхідно зареєструватися в Реєстрі ремісничих підприємств. Умови регулюються Ремісничим кодексом.
Можна також відкрити своє ремісниче підприємство, що працює у сфері ремісничого виробництва та не підлягає офіційному ліцензуванню, або у сфері підприємницької діяльності, схожої з ремісничим виробництвом. Для цього спочатку необхідно зареєструватись у професійному реєстрі або зареєструвати підприємницьку діяльність в Управлінні промислового нагляду. Визнання для цього не потрібне.
Види підприємницької діяльності, які не підлягають офіційному ліцензуванню та схожі з ремісничим виробництвом, наведено в Ремісничому кодексі в додатку B.
І те, й інше стосується осіб з іноземною професійною кваліфікацією.
Підприємницькою називається економічна діяльність, якою займаються самостійно та під власну відповідальність. Наприклад: керування рестораном, магазином чи ремісничим підприємством. особа, яка займається підприємницькою діяльністю, не має роботодавця.
Підприємницька діяльність має бути зареєстрована. Реєстрацію підприємницької діяльності необхідно виконати до відкриття бізнесу.
У Німеччині діє свобода підприємницької діяльності. Підприємницькою діяльністю може займатися будь-яка людина. Однак для деяких видів підприємницької діяльності потрібен особливий дозвіл, ліцензія або кваліфікаційне посвідчення, щоб займатися нею самостійно. У деяких випадках підприємницька діяльність підлягає особливому нагляду. Такі види підприємницької діяльності також називаються регламентованими. До них належать, наприклад, охоронна галузь, страхове посередництво та послуги з медичного догляду. Для підприємницької діяльності з ремісничих професій діють інші правила.
Багато видів підприємницької діяльності регламентуються Промисловим статутом. Із правилами необхідно ознайомитися до відкриття бізнесу. Інформацію можна отримати в Управлінні промислового нагляду та в Податково-фінансовому управлінні. Для багатьох видів підприємницької діяльності також потрібне визнання іноземної професійної кваліфікації.
Існують види самостійної діяльності, які не є підприємницькою. До них належать так звані вільні професії, наприклад, адвокатська, мистецька чи наукова діяльність.
Професії у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства не є підприємницькою діяльністю. Щодо цих професій діють інші правила.
Апробація — це офіційний державний допуск до професії. За наявності апробації ви можете постійно та без обмежень працювати в Німеччині за однією з медичних професій, які вимагають вищої освіти. Це може бути, наприклад, лікар або фармацевт.
ЄС/ЄЕЗ/Швейцарія — це скорочення для країн: Європейського союзу/Європейської економічної зони/Швейцарії.
До держав-членів Європейського союзу (ЄС) належать: Бельгія, Болгарія, Данія, Німеччина, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Хорватія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Австрія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Чеська Республіка, Угорщина, Кіпр.
До держав-членів ЄЕЗ належать: усі держави-члени ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія.
Швейцарія підписала угоду з Європейським Союзом. Згідно з цією угодою: Швейцарія бере участь у європейській системі визнання професійних кваліфікацій.
Позначення для країни, яка не належить до наведених нижче країн:
Для в’їзду до Німеччини кваліфікованим фахівцям із третіх країн потрібна віза.
Особам із третіх країн потрібен офіційний дозвіл, якщо вони хочуть в’їхати до Німеччини та залишитися тут. Такий дозвіл називається: посвідка на перебування.
Існує 3 види тимчасових посвідок на перебування.
Існує 2 види безстрокових дозволів на перебування:
У Німеччині заявка на отримання посвідки на перебування подається до відомства у справах іноземців. За кордоном заявка на отримання посвідки на перебування подається до німецького представництва за кордоном.
Додаткову інформацію можна отримати у Федеральному управлінні з питань міграції та біженців (BAMF).
Інформація про в’їзд для осіб із третіх країн
Інформація про право на перебування
Громадянам країн ЄС і ЄЕЗ не потрібна посвідка на перебування. Громадяни Швейцарії зобов’язані повідомити про своє перебування в Німеччині.
Інформація для громадян ЄС/ЄЕЗ/Швейцарії
Для деяких ремісничих професій потрібна ліцензія. Офіційно ліцензовані ремесла — це промислові професії з особливим потенціалом небезпеки. Це означає: Якщо ремесло виконується неправильно, клієнти або інші люди можуть опинитися під загрозою. До цих професій належать, наприклад, електротехніки, столяри та монтажники.
Перелік офіційно ліцензованих ремесел наведено в додатку A до Ремісничого кодексу (HwO).
Ремісники можуть стати самозайнятими та відкрити свій бізнес. В офіційно ліцензованих ремеслах обов’язковою умовою є внесення до Реєстру ремісничих підприємств. Ремісникам у сфері ремісничого виробництва, що не підлягає офіційному ліцензуванню, або у сфері підприємницької діяльності, схожої з ремісничим виробництвом, цього робити не потрібно.
До Реєстру ремісничих підприємств вносяться ремісники офіційно ліцензованого ремесла. Особи з іноземною професійною кваліфікацією повинні пройти перевірку на еквівалентність. Якщо визначено еквівалентність іноземної професійної кваліфікації відповідному німецькому ступеню магістра, можна внести запис до реєстру ремісничих підприємств. Потім ви зможете самостійно керувати ремісничим підприємством.
Існують також такі види підприємницької діяльності, які не потребують ліцензування та схожі з ремісничим виробництвом. До самозайнятості застосовуються інші правила.
Довідник Ремісничої палати(HWK) для власників підприємств, які займаються ремеслами, що потребують ліцензування.
У Німеччині люди, які займаються ремеслом, можуть заснувати свій бізнес. Вони повинні мати відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації для ремесел, які потребують ліцензування. Такий ступінь називається: майстер. Майстрів необхідно внести до Реєстру ремісничих підприємств. Потім вони отримують відповідне ремісниче посвідчення.
Особи, які мають іноземне свідоцтво про підвищення кваліфікації до звання майстра за ремісничою справою, можуть подати
заявку на визнання цієї професійної кваліфікації. Таке визнання забезпечує право на реєстрацію в реєстрі ремісничих підприємств. Проте це не дає право на отримання звання майстра!
Дозвіл на роботу за професією — це офіційний державний допуск до професії, який дозволяє особам працювати в Німеччині за певною професією. Наприклад, в академічній медичній професії.
У разі медичних професій, для яких потрібна вища освіта, дозвіл на роботу за професією, на відміну від апробації, є тимчасовим і часто містить інші обмеження.
За наявності апробації ви можете постійно та без обмежень працювати в Німеччині за однією з медичних професій, які вимагають вищої освіти. Наприклад, лікарі, які під час процедури визнання ще не пройшли апробацію, іноді можуть отримати дозвіл на роботу за професією.
Право громадян Європейського Союзу (ЄС) на самозайнятість і постійну роботу в іншій країні ЄС. Ці люди можуть вести бізнес. І самостійно працювати за комерційною, ремісничою або вільною професією.
Заснування бізнесу за регламентованою професією в Німеччині можливе тільки після визнання іноземної професійної кваліфікації. Наприклад, це стосується лікарів.
Якщо люди хочуть працювати в Німеччині тільки протягом певного періоду часу, їм не потрібне визнання. У цьому разі застосовується свобода надання послуг.
Професійне навчання — це навчання певній регламентованій професії. Під час професійного навчання стажери набувають усіх необхідних професійних знань і навичок.
Існує 2 види професій, які потребують професійного навчання.
• Дуальне професійне навчання
• Шкільне професійне навчання
Професійне навчання регулюється положенням про навчання й іспити.
Дуальне професійне навчання здійснюється на навчальному підприємстві та у професійному училищі. До спеціальностей, які здобуваються під час професійного навчання в рамках дуального професійного навчання, належать, наприклад, автомобільні техніки, економісти роздрібної торгівлі та столяри.
Шкільне професійне навчання відбувається у спеціалізованому професійному училищі. Спеціальності, що здобуваються під час професійного навчання в рамках шкільної освіти, існують у таких галузях, як техніка, охорона здоров’я та виховання. Для прикладу можна назвати медсестер, дипломованих інформатиків і вихователів.
Професійне навчання в Німеччині триває від 2 до 3,5 років. Це залежить від професії, а також шкільного атестата. Як правило, термін навчання зменшується за наявності атестата зрілості.
Закон про визнання регламентує визнання іноземних професійних кваліфікацій. Згідно із законом про визнання: Люди з іноземною професійною кваліфікацією мають у Німеччині право на процедуру визнання.
Цей закон офіційно називається так: «Закон про покращення визначення та визнання отриманих закордоном професійних кваліфікацій». У Німеччині існує федеральний закон про визнання кваліфікацій і закони про визнання кваліфікацій 16 федеральних земель. Важливими частинами законів про визнання є Закон про оцінювання професійних кваліфікацій (BQFG) і поправки до спеціальних законів і постанов про професії.
Відповідно до Закону про імміграцію кваліфікованих спеціалістів такими спеціалістами вважаються вказані нижче особи.
Особа має свідоцтво про професійне навчання, якщо вона отримала професійну освіту й успішно склала державний або визнаний державою випускний іспит. Професійне навчання підтверджується, наприклад, свідоцтвом.
Термін «медичні професії» стосується всіх професій, де піклуються про людей або надають їм медичну допомогу. Це передбачає виконання великої кількості професійних дій і завдань. Ці професії по-різному регулюються законодавством, й існують певні вимоги до допуску до роботи та до процедури визнання. Але майже для всіх цих професій необхідно пройти процедуру визнання.
Представники медичних професій піклуються про здоров’я людей. До медичних професій належать академічні та не академічні медичні професії. Наприклад, лікар, окуліст і зубний технік.
Адаптаційний навчальний курс — це компенсаційний навчальний захід у галузі регламентованих професій. Під час цього курсу людина дізнається, чого їй ще не вистачає для визнання іноземної професійної кваліфікації. Успішна участь в адаптаційному навчальному курсі дає змогу компенсувати суттєві відмінності від німецької еталонної професії. Потім людина все рівно отримує повне визнання своєї іноземної професійної кваліфікації.
Під час адаптаційного навчального курсу людина працює за відповідною регламентованою професією. При цьому вона працює під керуванням особи, яка має кваліфікацію для цієї роботи. Наприклад, як медсестра в лікарні.
Інколи адаптаційний навчальний курс також є додатковим навчанням. Максимальна тривалість адаптаційного навчального курсу становить 3 роки. Тривалість залежить від відмінностей, зазначених у рішенні про визнання, і від того, що людині ще потрібно вивчити.
Також: подальша заявка, повторна заявка
Додаткова заявка — це нова заявка на визнання, яка подається після корекційного кваліфікаційного заходу. При цьому уповноважений орган повторно перевіряє, чи вдалося компенсувати суттєві відмінності за допомогою корекційного кваліфікаційного заходу.
Уповноважений орган визначає: чи усунено суттєві відмінності. Якщо так, людина отримає повне визнання своєї професійної кваліфікації.
Перевірка теоретичних знань — це один із можливих компенсаційних навчальних заходів для осіб із третіх країн, які проходять процедуру визнання для регламентованих медичних професій.
За допомогою перевірки теоретичних знань люди з регламентованою медичною професією можуть компенсувати суттєві відмінності між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією.
Перевірку теоретичних знань виконує уповноважений орган. Перевірка теоретичних знань стосується змісту німецького державного випускного іспиту. Може бути перевірено весь зміст такого випускного іспиту. Однак може бути перевірено не весь зміст.
Також: іспит на достатність знань
Іспит на професійну придатність — це компенсаційний захід для людей, які проходять процедуру визнання.
За допомогою іспиту на професійну придатність люди з регламентованою професією можуть компенсувати суттєві відмінності між іноземною професійною кваліфікацією та німецькою еталонною професією.
Під час іспиту на професійну придатність перевіряються: Знання та навички, які важливі для німецької еталонної професії, і не підтверджені документами. Іспит на професійну придатність враховує професійну кваліфікацію. Іспит на професійну придатність — це не новий випускний іспит. Іспит на професійну придатність перевіряє тільки ті області, у яких виявлено суттєві відмінності.
Для не регламентованих професій відсутні державні вимоги до допуску до професії. Це означає: За цими професіями можуть працювати особи, які не мають допуску до професії. До цих професій належать, наприклад, усі професії, отримані на основі дуального професійного навчання. Люди з іноземними професійними кваліфікаціями можуть працювати за нерегульованими професіями без визнання.
Свідоцтво про підвищення кваліфікації підтверджує професійну кваліфікацію. Свідоцтво про підвищення кваліфікації видається після успішного завершення курсів із підвищення кваліфікації.
Існують свідоцтва про підвищення кваліфікації, які порівнюються з рівнем вищого навчального закладу чи університету. Наприклад, із рівнем компетенцій бакалавра та магістра.
Нижче вказано різні свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою (GER) — це рекомендація Ради Європи для оцінювання рівня володіння іноземною мовою. Відповідно до GER навички володіння іноземною мовою поділяються на різні рівні компетенції та ступені володіння мовою. Це полегшує порівняння мовних навичок між собою. GER також слугує еталоном оволодіння мовними навичками.
Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою (GER)
Модуль для самооцінки від Europass
Німецькою: Standortberatung, Standortvermerk
Також: Відмітка про консультування щодо затребуваних професій у регіональній перспективі [Standortberatungsvermerk],
Відмітка про консультування [Beratungsvermerk],
Підтвердження локації [Standortnachweis],
Підтвердження консультування [Beratungsnachweis]
Кваліфіковані фахівці, які перебувають за кордоном, можуть отримати консультацію щодо того, де в Німеччині потрібні їхні навички. Центральний сервісний центр із визнання професійних кваліфікацій забезпечує консультування щодо затребуваних професій у регіональній перспективі. Воно допомагає знайти підходяще місце роботи (у відповідному місті або федеральній землі) і, відповідно, орган, уповноважений за проходження процедури визнання. Зміст та результати консультування повинні бути задокументовані у відмітці про локацію. Відмітка про локацію слугує уповноваженому органу підтвердженням того, що особа хоче працювати у вказаній федеральній землі.
Відмітка про локацію не є обовʼязковою під час подання заявки на визнання, але вона є дуже корисною у випадках, якщо:
Примітка. Особи з третіх країн можуть і в інший спосіб підтвердити своє бажання працювати в Німеччині. Див. сторінку «Документи для подання заявки».
Документи для подання заявки
Центральний сервісний центр із визнання професійних кваліфікацій
У Німеччині підприємницьку діяльність необхідно реєструвати в Управлінні промислового нагляду. При цьому для підприємницької діяльності видається офіційний документ, який називається: промислове свідоцтво.
Для деяких регламентованих професій важливу роль під час подання заявки на визнання відіграє придатність за особистісними якостями. Наприклад, це стосується професій у галузі охорони здоров’я, безпеки, а також у соціальній і педагогічній сфері. У цьому випадку уповноважений орган вимагає під час подання заявки на визнання або перед початком компенсаційного навчального заходу підтвердження придатності за особистісними якостями. Але іноді підтвердження потрібно пред’явити лише під час прийому на роботу. Людина вважається придатною за особистісними якостями, якщо: вона не чинила протиправних дій і є надійною.
Придатність за особистісними якостями можна підтвердити такими документами:
Усі свідоцтва мають бути видані не пізніше, ніж 3 місяці тому.
Для деяких регламентованих професій важливу роль під час подання заявки на визнання відіграє придатність за станом здоров’я. Наприклад, це стосується професій у галузі охорони здоров’я, безпеки, а також у соціальній і педагогічній сфері. Для цих професій уповноважений орган вимагає підтвердження придатності за станом здоров’я. Зокрема перед початком компенсаційного навчального заходу. Але іноді підтвердження потрібно пред’явити лише під час прийому на роботу. Людина вважається придатною за станом здоров’я, якщо: її психічне та фізичне здоров’я дозволяють працювати за вибраною професією.
Зазвичай, придатність за станом здоров’я можна підтвердити за допомогою медичного свідоцтва. У цьому свідоцтві зазначено, що стан здоров'я негативно не впливатиме на роботу за професією. У більшості випадків це посвідчення має бути видано не пізніше, ніж 3 місяці тому.
Не виключена й така ситуація: уповноважений орган вимагає надати лише особисту заяву про стан здоров’я.
Також: довідка з поліції про відсутність судимості
Довідка про відсутність судимості — це документ, який видається органами влади. У ній міститься інформація про раніше зареєстровані судимості відповідної особи.
Довідка про відсутність судимості видається за заявою будь-якої особи віком від 14 років. Заявка подається в перелічені нижче установи.
У більшості країн існує документ, еквівалентний німецькій довідці про відсутність судимості.
Також: держава навчання
Країна, у якій було видано сертифікат про отримання професійної кваліфікації.
Оцінка атестата — це документ Центрального офісу в справах іноземної освіти (ZAB). У цьому документі описується вища кваліфікація, отримана за кордоном.
Процедура визнання застосовується тільки для дипломів про вищу освіту для регламентованих професій. Для дипломів про вищу освіту для не регламентованих професій застосовується процедура оцінки атестата. Під час оцінки атестата іноземна кваліфікація порівняється з німецькою кваліфікацією після навчання. Оцінка атестата також надає інформацію про професійні й академічні можливості кваліфікації.
Оцінка атестата подається до Центрального офісу у справах іноземної освіти (ZAB).
Також: свідоцтво про кваліфікацію
Для деяких видів самостійної трудової діяльності та підприємницької діяльності велике значення мають вказані нижче фактори. Особа, яка ними займається, повинна мати спеціальні знання або придатність для певних видів діяльності. Спеціальні знання або придатність для певних видів діяльності мають бути документально підтверджені. Тільки тоді особі буде надано дозвіл на здійснення певних видів професійної діяльності. Документ із таким дозволом називається посвідченням про кваліфікацію або свідоцтвом про кваліфікацію.
Підставою для отримання посвідчення про кваліфікацію є певна теоретична та практична підготовка. Часто доводиться також складати іспит (наприклад, кваліфікаційний іспит). Після цього особа отримує посвідчення або свідоцтво про кваліфікацію як офіційний документ. Для деяких видів діяльності необхідно також підтвердити свою придатність за станом здоров’я або особистісними якостями. Це стосується, наприклад, роботи охоронцем, страховим посередником або інструктором із водіння.
Людина також може здобути спеціальні знання, працюючи за своєю професією. У цьому випадку професійна освіта має таку ж силу, як і свідоцтво або посвідчення про кваліфікацію. Це стосується також іноземної професійної кваліфікації. Уповноважений орган перевіряє, чи визнається іноземна професійна кваліфікація свідоцтвом або посвідченням про кваліфікацію.
Документальне підтвердження професійного навчання документує досягнення професійної кваліфікації. Документальним підтвердженням професійного навчання є, наприклад, сертифікат, свідоцтво про складанні іспиту чи диплом. Документальне підтвердження професійного навчання видається органом влади. Воно має бути видане в країні, у якій отримано професійну кваліфікацію.
Документальне підтвердження професійного навчання видається органом влади. Воно має бути видане в країні, у якій отримано професійну кваліфікацію.
Спеціалізоване професійне училище є одним із видів професійної школи. У спеціалізованому професійному училищі учні можуть пройти повне шкільне навчання.
Є й інші пропозиції в спеціалізованому професійному училищі, де, наприклад, викладаються лише частини професійного навчання.
Професійне училище є одним із видів професійної школи. Професійне училище є навчальним закладом, де проходять шкільну частину дуальної системи професійного навчання.
Підприємства та компанії, де стажери можуть пройти дуальне професійне навчання. Практична частина професійного навчання проходить у навчальній компанії.
Також: рідкісні професії
У Німеччині за певними професіями не вистачає найманих працівників. Це означає: Професійна освіта за цими професіями отримує недостатню кількість людей. Такі професії називаються дефіцитними.
До дефіцитних професій належать, перш за все, технічні професії та деякі професії зі сфери охорони здоров’я та медичного догляду. Дефіцитні професії наведено в рекомендаційному списку.
Також: установлення еквівалентності
У Німеччині уповноважений орган перевіряє: чи еквівалентна іноземна професійна кваліфікація німецькій еталонній професії? Ця перевірка називається перевіркою еквівалентності та здійснюється під час процедури визнання.
Для цієї перевірки уповноваженому органу потрібні всі документи про іноземну професійну кваліфікацію. Наприклад, сертифікат про професійну кваліфікацію та підтвердження професійного досвіду.
див. визнаний державою (найменування)
Для деяких регламентованих професій у Європейському Союзі (ЄС) застосовується автоматичне визнання. Ці професії завжди еквівалентні. Тому що для цих професій у ЄС діють єдині стандарти професійної кваліфікації. Тому людям із цими професіями дозволено працювати в усіх країнах ЄС. Однак ці люди повинні пройти навчання в країні, що входить до ЄС.
Автоматичне визнання застосовується для таких професій:
• лікар;
• стоматолог;
• ветеринар;
• фармацевт;
• медсестра;
• акушерка;
• архітектор.
Список цих професій наведено в додатку до Директиви ЄС про професійні кваліфікації (2005/36/ЄС).
Також для автоматичного визнання необхідно подати заявку на визнання до до уповноваженого органу. Проте під час процедури визнання не перевіряється еквівалентність.
Німецька: amtliche Beglaubigung
Офіційне сертифікація підтверджує, що копія відповідає оригіналу. Для цього копію та оригінал документа порівнюють між собою. Це підтверджується на копії нотаріальною відміткою або печаткою. Завірену копію часто можна використовувати замість оригіналу. У Німеччині офіційно засвідчити копію можуть органи влади або нотаріуси.
Витрати на процедуру — це вартість процедури визнання. Це означає: люди оплачують процедуру визнання уповноваженому органу.
Окрім витрат на процедуру визнання можуть виникнути й інші витрати. Наприклад, на переклад і засвідчення ваших документів. Це пов’язано з тим, що переклади та засвідчення коштують грошей. Особам, які проходять процедуру визнання, також надається фінансова підтримка.
Коли ви відвідуєте наш сайт, відбувається збір ваших даних. Щодо процедур обробки ваших даних порталом BIBB «Визнання в Німеччині» та цілей обробки, ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності.
Надаючи доступ до цього контенту, ви погоджуєтеся з тим, що ваші дані буде передано відповідній службі, і що ви ознайомилися з політикою конфіденційності.